Історичні відомості села Старі Санжари

Село Старі Санжари знаходится на правому березі річки Ворскла, нижче за течією від обласного центру міста Полтава. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці (Стара Ворскла) и заболочені озера. Село традиційно поділене на дві частини (Гору й Низ). 

Історичні джерела свідчать, що слово Санжари тюркського походження і в перекладі означає урочище або брід.

Згідно з переказами, 1243 на березі річки Ворскли на зимівлю влаштовувалася орда татар саме там, де тепер розташовано селище. А оскільки урочищ і бродів тут могло бути багато, то була й підстава для назви Санжари.

За доби Гетьманщини Старі Санжари мали статус сотенного містечка Полтавського козацького полку. Містечко мало свою символіку - печатку з зображенням козацької порохівниці під короною.

За даними на 1859 рік у власницькому та козачому містечку Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 4636 осіб (2211 чоловічої статі та 2425 — жіночої), налічувалось 693 дворових господарства, існували 6 православних церквов, козаче приходське училище, завод та сільська управа, відбувалось 3 ярмарки на рік.

Станом на 1900 рік село було центром Старосенжарівської волості.

1636 — перше згадка про Санжари (згодом Старі Санжари).

1709 — поблизу села Старі Санжари, на території фортеці, шведи створили перший концлагерь для утримання російських солдат, узятих в полон під Веприком.

1946 — село перейменували в Решетники.

1992 — селу повернули історичну назву Старі Санжари.

У Старих Санжарах народилися:

  • український громадський і політичний діяч, журналіст Олександр Петрович Янко (1879 — 1938);
  • українська правозахисниця Оксана Яківна Мешко (1905 — 1991);
  • діячка ОУН, член УГВР Катерина Яківна Мешко (1910 - 1976);
  • Святий Мелетій Харківський та Охтирський (в миру Михайло Леонтович, 1784-1840);
  • Середа Микола Миколайович (1890—1948) — радянський співак. Народний артист РСФСР (1947);
  • Рибас Тарас Михайлович (1919—1977) — радянський письменник.

Логін: *

Пароль: *